Чому ми забуваємо дитинство

Усі новини

22/07/2016

Згадайте, чи багато у вас спогадів про ваші 2, 3 чи 4 роки? А ваші діти пам’ятають щось про ці роки? Скоріш за все згадати не вдасться нічого, або дуже мало. Чому? Це питання цікавить багатьох науковців. Нещодавно старший викладач кафедри психології у Royal Holloway Лондонського університету Жоанна Шинські у журналі The Conversation опублікувала результати своїх досліджень.

Чому ми забуваємо дитинство

«Амнезія дитинства» - так називають відсутність спогадів про свої ранні роки. Раніше вважалося, що маленькі діти мають не повністю розвинений мозок, тому й не має спогадів. Але останні дослідження підтверджують це лише частково. Виявляється, діти у віці 6 місяців можуть запам’ятовувати на довго деякі події чи речі. Це підтвердили дослідження, коли піврічних дітей вчили керувати поїздом натискаючи важіль. Після цього іграшку не показували декілька тижнів, але діти все одно згадували, як нею користуватися.

Науковці кажуть, що проблема скоріше у збережені пам’яті, ніж у її формуванні. Все ж таки, маленькі діти і підлітки мають більш ранні спогади, ніж дорослі. Крім того, велику роль у збереженні спогадів має мова. Маленькі діти не можуть вербально описати те, що з ними відбулося і тому мозок це не запам’ятовує. Дослідження показують, що описи подій відіграють дуже важливу роль. Наприклад, жителі племен маорі мають спогади десь з віку 2,5 років. А все тому, що однією з поширених традицій є переповідання сімейних історій дітям.

"Важливо пам'ятати, що, навіть якщо ми не можемо явно згадати певні події з дитинства, проте їх накопичення залишає міцні сліди, які впливають на нашу поведінку. Перші кілька років життя парадоксальним чином забуваються і тим не менш вони мають потужний вплив на нас дорослих", – підсумовує Шинські.

 

Детальніше