Напевно, ви вже чули неприємне і незрозуміле слово — ацетон? Особливо, якщо ви вже мама чи тато. Можливо власний досвід, або розповіді знайомих батьків. Останнім часом про “ацетон” говорять досить часто, розказуючи неприємні історії потрапляння дитини в стаціонар під крапельниці. З часом історії мають властивість обростати деталями та висновками не зовсім правдивими чи зрозумілими. Так що таке ацетон, звідки він береться і як уникнути?

Все починається з глюкози

У нашому організмі є універсальний і швидкий механізм отримання енергії — з молекули глюкози. В основному ми отримуємо глюкозу з їжі, але також є запаси її в організмі, адже вона може знадобитися в будь-який момент. Навіщо нам потрібна глюкоза? Вона швидке і безпечне джерело енергії в моменти, коли нашому тілу ця енергія потрібна. Фізичні навантаження, емоційні стреси, боротьба з вірусом або запаленням, підвищена температура тіла — ось неповний список тих ситуацій, коли нам швидко потрібна енергія, а поїсти ми не можемо. 

Саме для таких ситуацій у нашому організмі існує спеціальний запас глюкози. При тому, ця “комора” з запасами має бути швидко доступна, адже в деяких ситуаціях чекати часу не має. Ця “золота жила” знаходиться в печінці, а речовина, в якій “захована” глюкоза називається глікоген. 

Глікоген за своєю структурою — це сотні пов'язаних між собою молекул глюкози. Коли ми їмо, організм спочатку використовує глюкозу для поточних потреб, потім передає в “комору” на запас, а коли вона стає переповненою — перетворює її в жир. Тому дуже важливим є те, який розмір має ця “комора”. Це залежить від віку і частоти використання. Звідси зрозуміло, що у дітей вона менша. Але її можна збільшувати, якщо займатися спортом чи регулярними фізичними навантаженнями.  

Згадайте свої перші походи у спортзал, дуже ймовірно, що після перших занять ви відчували симптоми низького цукру — слабкість, шум у вухах, запаморочення. Ваш організм ще не підготувався до занять і не збільшив розмір комори і її запасів. Але з кожним тренуванням печінка розширює запаси глікогену і ви вже не відчуваєте ніяких погіршень. 

Механізм утворення ацетону

Тепер уявіть ситуацію, коли дитячому організму терміново потрібна додаткова енергія. Варіантів такої ситуації багато: фізичне навантаження, стрес, хвилювання, довгий час не їла, температура, вірусне захворювання… В такі моменти печінка швидко ділить глікоген на молекули й постачає організму. Але комора не безкінечна, а можливо і зовсім не велика. Що далі? Еволюція придумала запасні виходи, правда вони не такі досконалі та мають свої наслідки. Коли закінчився глікоген, починає розщеплюватися жир. В чому ж недосконалість? Перш за все, на це потрібно більше енергії, а її й так обмаль. Але, що гірше, в процесі утворюється ще одна речовина, яка є токсичною — кетонові тіла, або той же ацетон, який ми можемо визначити по запаху. Відповідно, чим менший запас глюкози був і чим більша потреба в енергії, тим швидше і більше зростає рівень ацетону.  

Кетонові тіла викликають посилення інтоксикації, блювання, з'являється специфічний запах ацетону з рота або сечі. Блювота, у свою чергу, призводить до неможливості поповнити запаси глюкози та втрати рідини з життєво важливими електролітами. Виходить замкнуте коло, коли один із симптомів підсилює інший, а той, у свою чергу, перший. Якщо бачите, що не справляєтеся — пора їхати в лікарню на крапельниці. 

Профілактика появи ацетону

Щоб не попасти в ситуацію замкнутого кола, потрібно діяти на перед. Думаю з того, що написано вище вже трішки зрозуміло, з чого варто починати. 

Фізичні навантаження. Про їх важливість для правильного і гармонійного росту і здоров'я говорять усі, тому варто знайти гурток, де б дитина займалася. Або робіть це разом, вдома. 

Ви помітили перші ознаки захворювання і дитина відмовляється від їжі (що нормально і не потрібно змушувати) - давайте їй пити солодку водичку. Це може бути вода з фруктозою (продається в аптеках), медом, відвари фруктів, морси, компоти. Головне багато пити, і бажано солодке. Можна запропонувати пожувати родзинки, курагу чи банан. 

Якщо блювота продовжується, дайте за щічку щось солодке. Це не допомогло — час у лікарню. Чим менша дитина, тим для неї небезпечніше зневоднення, а в такому стані воно відбувається швидко. 

Погане засвоєння глюкози може зрідка зустрічатися при деяких серйозних захворюваннях (наприклад, при цукровому діабеті, панкреатитах, захворюваннях нирок і т.д.), тому, якщо ви відчуваєте запах ацетону в сечі дитини або з ротика, потрібно звернутися до педіатра.

Запам'ятайте — немає такої хвороби як «ацетон у сечі», є неправильний спосіб життя, який призводить до порушення обміну речовин. Вашій дитині потрібні регулярні фізичні навантаження (плавання, танці, футбол, капоейра, зараз стільки всього!), часті активні прогулянки на свіжому повітрі, катання всією сім'єю на велосипедах. І не менш важливо — регулярне здорове харчування — овочі, ягоди, фрукти, а не снікерси, кока кола і ковбаса.