Дуже часто батьки не задумуються на своєму повсякденному ставленні до дитини. Вам може здаватись, що все відбувається як належне. Але деякі ваші дії або ставлення можуть інтерпретуватися трішки в іншому світлі в очах малюка. Переконайтесь чи ви приділяєте дитині достатньо уваги.
- ви уважну вислуховуєте дитину та не ігноруєте її потреби (навіть такі банальні та мізерні на перший погляд)
- ви долучаєте дитину до своїх розмов («А давай купимо сьогодні новий набір чашок», «А чим би ми сьогодні зайнялись після обіду?»)
- ви приділяєте хоча б мінімум часу на дитячі ігри: будуєте вежі з кубиків, складаєте пазли, ходите в гості до ляльок. Це можна робити і поміж хатніми справами (миєте посуд, а дитина хай приводить у ваш замок свої іграшки в гості; із трішки старшими дітками можна грати гру у відгадування слів – це зовсім не заважає займатись хатніми справами і бути в контакті з дитиною)
- ви хвалите дитину за успіхи та заохочуєте до нових, навіть якщо вони здаються мізерними з вашої сторони. Для вас чистити зуби – це «на автоматі», а для дворічної дитини робити це самостійно – справжнє досягнення.
- ви не критикуєте дитину в присутності інших, а негативну поведінку та капризи обговорюєте наодинці.
Звісно, таких пунктиків може бути досить багато, але головне одне – дати дитині зрозуміти, що її люблять, що вона бажана, і що інколи гра в «піжмурки» може бути важливіша для вас, ніж ціла гора немитого посуду. Посуд вимиється, дім прибереться, а дитинство пройде… І то блискавично… Приділяйте увагу своїм діткам, бо прийде час, коли вони вже її не потребуватимуть.
