Дитяча істерика – це те, що часто ставить батьків в глухий кут. Що було не так? Що робити? Як реагувати? Десятки питань виникають під «мелодійний» супровід дитячого крику. В голові мереживо з безлічі прочитаних рекомендацій, але вони допомагають. Тож, як правильно реагувати?

Головне – ваш спокій

Для початку прийміть той факт, що всі діти різні. Навіть діти в одних батьків будуть різними. І на різноманітні істерики потрібно по-різному реагувати. Сама істерика – емоція не контрольована. Дитина це робить не навмисно, а тільки тому, що не може з нею справитися сама. Це як би вас посадили за штурвал літака і сказали «Лети!», але навчальних курсів ви ще не проходили. Для дитини ви інструктор, і саме від вас залежить як швидко і вдало вона пройде курс «керування своїми емоціями».

Отож перед вами істерика. Перше, що ви повинні зробити – це забезпечити дитині чи дітям безпеку. Якщо істерика через конфлікт з братиком,сестричкою чи іншою дитиною – розділіть їх. Заберіть предмети, якими може травмуватися. Та головне під час дитячої істерики – спокійні батьки. Це дуже складно. Навчіться самозаспокоєнню – вийдіть на хвилину, подихайте глибоко, згадайте, що це все тимчасово.

Коли в дитини істерика, не кажіть їй, щоб вона припинила негайно. Не говоріть строгим тоном. Не кричіть. В іншому випадку ви тільки затягнете процес заспокоєння. Дозвольте дитині «вихлюпнути» свої емоції, а не тамувати їх в собі.

Дуже часто можна прочитати пораду, що дитину потрібно ізолювати, щоб вона заспокоїлася сама. Але чи справді це так добре? Спробуйте поставити себе на місце дитини. Залишаючи її саму в кімнаті з своїм «горем», ви ніби кажете: «Заспокоюйся сам. Ти мені такий не потрібен!». Ви справді хочете, щоб дитина так вважала?

В дитячій істериці дорослий – регулювальник. Саме ви маєте навчити дитину контролювати і справлятися з своїми емоціями. Розуміти і контролювати – це мета вашого «курсу».

Як діяти, коли кричить дитина?
  1. Ви переконалися, що вона в безпеці, не зможе вдарити когось іншого. Заспокоїлися самі.
  2. Говоріть з дитиною спокійно, але мало. Менше слів – більше дії. Якщо бачите, що дитина готова піти до вас на руки, обійнятися – зробіть це.
  3. Коли пік істерики минув і дитина починає вас чути – не читайте нотацій, не погрожуйте покараннями. Проговоріть емоції дитини, поясніть що вона робила і чому: «Ти хотіла це зробити, але тобі не вдалося, ти розізлилася…»
  4. Ваша дитина має завжди пам’ятати, що ви любите її завжди. Навіть тоді, коли вона кричить. Тому контролюйте свої слова. Дитина поганою не може бути, поганим може бути вчинок. Розділяйте ці поняття.
  5. Часто з дітьми можна домовитися про «спеціальні кнопки» (наприклад, пупчик), які вимикають плач. Це хороший спосіб уникнути істерики коли ви поза домом. Але постійно займатися відволіканням під час істерики теж не варто.
Як попередити істерику?

В більшості випадків істерику можна передбачити і уникнути. Потрібно лише уважно прислухатися до своєї дитини.

  • Коли вона втомлена чи голодна, то їй важче контролювати свою поведінку.
  • Якщо ви вимагаєте від дитини щось «вже і негайно», вона не може швидко «переключитися» і це теж може бути причиною. Завжди давайте час догратися іграшкою, пояснюйте, що ви скоро будете йти, чи робити щось інше.
  • Подумайте, де найчастіше виникає істерика – магазин, парк з платними атракціонами. Намагайтеся рідше туди ходити, або домовляйтеся про поведінку там заздалегідь.
  • Якщо є можливість, дозвольте дитині реагувати так, як вона вміє: «Ти плачеш, бо не хочеш зараз їхати машиною, а хочеш бігати. Але коли ми приїдемо, ти зможеш бігати. А зараз, якщо тобі хочеться, можеш покричати».
  • Задумайтеся над графіком дитини – можливо для неї забагато занять, чи замало часу на «просто погратися».

Істерика, без сумніву, випробування для будь-яких батьків. Від неї хочеться втекти, чи припинити по швидше. Але вам потрібно пам’ятати, що в стосунках з дитиною, ви завжди залишаєтеся дорослим. Тому навчити дитину контролювати свої емоції – таке ж завдання, як і навчити їсти, чи вдягатися. З часом, цей навик ваш малюк освоїть, але як швидко і наскільки добре – залежатиме від ваших дій.