Дитячий садок вже давно став невід’ємною частиною суспільного життя. І справді, вже з народженням дитини батьки починають шукати, а то й записувати свою дитину в садочок. Часом це зумовлено необхідністю – мама повинна виходити на роботу, а часто – нав’язана суспільством думка, що без садочка дитяче життя буде не повноцінне.

 «А як же соціалізація?» - одразу питають в батьків, які не віддали дитину в садочок. Що ж це за звір «соціалізація» і чи справді він живе лише в дитячому садочку чи школі?

 Саме слово соціалізація походить від латинського «socialis», що означає соціальний. Тобто дитина в процесі соціалізації вчиться жити і взаємодіяти в суспільстві, вивчає його цінності і норми. А що таке садочкова група? Це 20-30 дітей практично одного віку і пара вихователів, які за ними наглядають. Більшість часу діти вчаться слухатися старших і якось вирішувати конфлікти з однолітками. Це справді та соціалізація, яку ви хочете?

Ознаки якісної соціалізації в садочку

-        заохочують спілкування між дітьми;

-        дітям допомагають конструктивно  вирішувати їх конфлікти, знайти альтернативу, домовлятися, ділитися, вибачатися;

-        дітей вчать робити щось спільно, по черзі, виконувати правила гри;

-        заохочують ввічливе спілкування як з дітьми, так і з дорослими, не дозволяють деструктивну поведінку відносно інших;

-        вчать пропонувати свою допомогу, приймати допомогу інших, просити про допомогу;

-        вчать правилам поведінки в різних місцях, чи ситуаціях;

          -        вчать керувати своїми емоціями і їх виражати, вчать співчувати і підтримувати один одного;

Усе це можливо в тих випадках, коли групи не великі і вихователі мають можливість і бажання постійно втручатися в поведінку дітей. Якщо говорити про державні дитячі садки, то, в більшості випадків, це переповнені групи і вихователі, основний аргумент яких - «я так сказала». Тому дуже швидко діти вчаться кричати, сваритися, обзиватися, вирішувати конфлікти силою, або ж, втікати від кривдників. Вихователі рідко пробують розібрати суть конфлікту, і або «придушують» його, або карають. Часто покараними стають і невинні, а то й постраждалі від конфлікту.

Як соціалізувати дитину без дитячого садочка
  • приклад ваш і вашої сім’ї: поведінка в різних ситуаціях, манера вирішення конфліктів, пояснення своїх дій, допомога в вирішенні дитячих конфліктів;
  • стимулюйте спілкування з людьми різного віку – маленькими дітьми і підлітками, з вашими дорослими знайомими;
  • нехай життя вашої дитини буде активним: гуляйте разом, відвідуйте гуртки і секції, концерти, кафе, музеї чи вистави, запрошуйте гостей і ходіть в гості;
  • грайте в «ігри за правилами»: відвідуючи театр чи музей наперед пояснюйте правила поведінки, аргументуйте їх і домовтеся, що вони мають виконуватися.

Чомусь вважається, що якщо дитина не відвідує садочок, то вона ні з ким не спілкується, або ж спілкується з обмеженим колом людей. На практиці ж, такі діти мають більше часу на різні цікаві для них заняття, чи на таке важливе в їхньому віці спілкування з батьками. Зазвичай вони краще вміють вирішувати конфлікти, бо їх вчили як краще діяти в тій чи іншій ситуації. Якщо батьки ведуть активний спосіб життя не виключаючи з нього дитину, то й вона швидко вчиться адаптовуватися до різних ситуацій, спілкуватися з людьми різного віку не переживаючи, що хтось старший. Тим не менш, кожна дитина – дуже індивідуальна. Хтось – сором’язливий і тихенький, інші, навпаки, дуже комунікабельні і активні. Для когось садочок буде важким випробуванням, для іншого – веселою розвагою. Що обрати – завжди рішення батьків.