Пологи - природній процес, але більшість жінок у цей час відчувають біль, і кожна відчуває і переживає його по своєму. Це пов’язано з індивідуальністю кожного організму, больовим порогом, який у всіх різний, а також з психологічною налаштованістю. Природно, що для полегшення процесу пологів сучасна медицина пропонує декілька способів, щоб втамувати біль.

“Епідуралка” - що це?

Епідуральна анестезія один з найбільш поширених засобів - жінка залишається при свідомості, після народження малюка може одразу прикласти до грудей, і в той же час не відчувати болю. Показами для її застосування може бути гіпертонія, захворювання серця,цукровий діабет. Та часто основним показом стає страх перед болем.

Суть цього методу в тому, що анестетик вводиться в область хребта через найтонший катетер. Для введення жінка згортається калачиком, коліна впираються в підборіддя. Процедура займає 20 хвилин. Катетер не виймають протягом усього процесу пологів, і анестетик додається в міру необхідності, аж до періоду потуг.

Все більша популярність епідуральної анестезії під час пологів стимулює науковців більше досліджувати питання впливу цього засобу, як в короткій, так і в довготривалій перспективі. Наразі певності в тому, що ця анестезія не впливає на новонародженого - не має. А впливати може двома шляхами: через плаценту, потрапивши в кров дитини, або ж впливаючи на здоров’я матері. А можливих наслідків багато: відчуття оніміння, важкість в ногах, тремтіння, зниження артеріального тиску, реакція на місцевий анестетик (навіть втрата свідомості), відсутність відчуття зменшення болю, біль в спині після пологів, мігрені. Рідко, але бувають випадки пошкодження нервів, кровотечі в епідуральний простір, паралічі нижніх кінцівок.

Епідуральна анестезія і вплив на немовлят

Не можна точно сказати, який вплив має епідуральна анестезія на новонароджених. Але казати, що його не має, теж не можна. Згідно дослідження 2011 року було помічено, що у новонароджених після застосування епідуральної анестезії гірша координація рухів. Крім того, малюки:

- здійснювали менше рухів руками у напрямку до рота;

- були менш зацікавлені в пошуку соска і ареоли;

- не проявили бажання залишитися біля грудей;

- більше плакали;

- частіше мали підвищену температуру тіла.

Епідуральну анестезію часто пов’язують і з її впливом на грудне годування. Дослідження австралійських вчених в 1997 році показали, що в тих, хто використовував анестезію частіше виникають проблеми з грудним годуванням ще в перший тиждень після народження, а ризик відмови від грудей в наступні 6 місяців вищий. Так, через 4 місяці після пологів 72% матерів, які не отримали епідуральну анестезію, продовжували годувати грудьми, в той час як в групі отримали анестезію - тільки 53%. Схожі результати отримали фінські вчені на підставі результатів опитування, проведеного в 2003 році. Вони дійшли до висновку, що серед тих, хто перейшов на змішане вигодовування вже в перші місяці - 67% перенесли епідуральну анестезію, і лише 29% серед тих, хто народжував самостійно. Відзначено, що проблема нестачі молока частіше зустрічається серед мам, які народжували з застосуванням епідуральної анестезії.

Деякі дослідники пояснюють це тим, що матері, які відчули родову біль, більше схильні до наполегливого налагодження грудного вигодовування. Адже мотивація матері є дуже важливим компонентом: відмовляючись від епідуральної анестезії під час пологів, жінка може мати високу мотивацію до природних пологів і грудного вигодовування.

Крім того, згідно опитувань серед матерів, ті хто мав “епідуралку” частіше скаржаться на те, що мали проблеми з встановленням емоційного контакту з дитиною. Це пояснюється тим, що вони не зазнали максимального фізичного і духовного напруження від процесу народження, і в результаті не можуть повністю відчути себе в новій якості, зрозуміти і відчути радість материнства.