Соціальна і фінансова нерівність диктувала свої вимоги до меню. При дворі імператриці Катерини навіть буденний обід  включав не менше п’яти десятків страв, а прості селяни задовольнялися чимось ситним, але виключно нехитрим. Особливою любов’ю в народі користувалися коренеплоди. До появи картоплі, яку на Русі оцінили тільки три століття тому, найбільш популярною була ріпа, їли її буквально у всіх видах, у тому числі – перетворюючи за допомогою меду в приємний десерт.

На основі ріпи і інших городніх дарів готували певний прообраз сучасної окрошки. Відварені овочі подрібнювали, рясно приправляли свіжою цибулею і часником, а потім заливали кислуватим домашнім квасом.

Великою підмогою була капуста, в сезон – свіжа, а з осені до весни – квашена. З неї готували перше і друге, робили начинки для пирогів і кулеб’як. Найчастіше капустяні супи були хоч і густими, але пісними, їх заправляли олією, а десь з XIX століття – ще й картоплею. Тільки не треба думати, що знатні люди ігнорували цю просту їжу – капусняк був одним з найпопулярніших рідких страв, і найчастіше його робили все-таки без м’яса. У зимовий час таке вариво навіть заморожували про запас.

Абсолютно всі із задоволенням їли каші – вони виступали не в ролі гарніру, а в якості самодостатньої трапези. Енергетична цінність злакових була настільки очевидна, що їх в наказовому порядку включали в меню військових. Найбільш доступні були жито і ячмінь, саме вони і ставали основою раціону.

М'ясо та рибу їли досить рідко. Річ у тім, що наші предки строго дотримувались постів, а їх у році аж 4. Та і не було холодильників та морозильних камер, щоб зберігати такі продукти. Тому заготовляли м’ясні страви лише переважно перед великими святами – Різдво, Великдень.

Попри те, що у кожному домі була корова, а той не одна, молочні продукти вживали теж у помірних кількостях, бо старались якомога більше продати міщанам, щоб заробити з цього кошти. До речі, у архівах можна знайти записки деяких фельдшерів та прийти до висновку, що заможніші селянки важче народжували, бо могли собі більше дозволити їсти молочні продукти та м’ясо пояснення є простим – продукти тваринного походження роблять наші мязи та зв’язки немовби дубовішими – від цього часті розриви в пологах у жінки, а скелет малюка швидше костеніє – від цього непрохідність по родових шляхах, а також велика вага дитини. Колись норма ваги новонародженого була 2300-2600г, а зараз народжують по 4-5кг. Може це через надмірний апетит мами та неправильно організоване харчування?

Без хліба – нема обіду

Випічка хліба була дуже великою справою, адже хліб посідав важливе місце в раціоні українців. Але це зовсім не той хліб на дріжджах та розпушувачах з білої муки, що більшість вживає зараз. Будь-який хліб чи здоба були без дріжджові та з цільнозернового борошна. Наприклад, шматок такої випічки, приправлений рослинною олією і цибулею, був звичним сніданком для простих людей, а під час інших денних трапез вважався необхідною частиною меню.

З хліба в селах готували «тюрю» – відносно рідке блюдо, яке не потребує варіння. Коровай подрібнювали, прямо в миску додавали дрібно нарізані овочі (найчастіше – редьку, цибулю, хрін, різноманітні трави і часник), а потім заливали квасом.

Хлібець з білої пшеничної муки вважався «панської їжею», простолюдини витрачали її тільки на святкову випічку. Найпопулярнішими ласощами були медові фігурні пряники, покриті солодкої патокою, – таким гостинцем вдавалося порадувати не тільки дитину, але і кохану дівчину. Млинці пекли з будь-якого значимого приводу, хоча білу пшеничну муку витрачали лише на Масляну. В інший час зазвичай використовувалася гречка – з неї виходили пухкі і пишні «кругляші» (оладки), в яких наші предки знаходили схожість з сонячним диском. Без такого частування не обходилися ні хрестини, ні поминки – млинці для слов’ян ще з часів язичництва були обрядовим блюдом, тому й ставлення до них було шанобливо-трепетним.

А що ж пили?

Згадуючи улюблені напої наших предків, ніяк не оминути увагою все той же квас – ним лікувалися від розладів шлунково-кишкового тракту, приправляли найрізноманітніші страви, його подавали на стіл замість води, а часом і замість вина.

Звичайний чорний чай, доступний сьогодні кожній родині, з’явився в наших краях лише в XVII-XVIII столітті. Він вважався заморської дивиною, а тому більшості простих громадян був не по кишені. Наші пращури від цього абсолютно не страждали, заварюючи особливі трав’яні збори. Між іншим, досить нескладний у приготуванні і шалено популярний у народі кипрей (іван-чай) кілька століть тому поставлявся Московією до дворів європейських монархів і цінувався нарівні з хутром і самоцвітами.

А якщо заглянути не так далеко?

Багато хто може сказати : « А навіщо нам дивитись на ті часи?». Добре, давайте проаналізуємо період Радянського Союзу. Адже це було не так давно. Можна побачити, що за короткий період часу харчування доволі змінилось, і разом з тим рівень здоров’я людей. Здавалося б, чому? Адже все таки покращились умови в зв’язку з індустріалізацією, люди вже не так важко працювали. В чому ж справа? Одна з причин – це знову ж таки харчування.

Такий продукт як ріпа повністю замінили картоплею. На зміну без дріжджовій випічці з цільнозернового борошна прийшла дріжджова з муки першого сорту, а також макаронні вироби. Стали доступими цукор та сіль. Також у моду ввійшли всілякі консервації. Почали пропагувати користь маргарину та випікати з нього здобу, заміняючи вершковим маслом. Квас, який є ферментованим продуктом, що дуже корисний для травлення, замінили лимонадом, газованими напоями. Чорний чай та кава витіснили трав’яні збори. Рослинна сиро давлена олія перестала бути у вжитку. Натомість в арсенал господинь закралась рафінована. І все ж, як не крути, почали більше вживати тваринних жирів, щоправда не завжди хорошої якості – різноманітні сервелати, ковбаси, тушонки. Стрімко розвивалась галузь харчової індустрії у сфері послуг – різноманітні кафе, столові, вареничні, пельменні, які пропонували дешеву, але зовсім не збалансовану їжу. А все тому, щоб витіснити інститут сім’ї. Мовляв, нехай жінка працює, а нагодуємо всіх у закладах громадського харчування.

Отже, ми можемо побачити, що наш набір харчових продуктів суттєво змінився за досить нетривалий час. Але і те, що було приміром 50 років тому, є в порівнянні супер з тим, що ми маємо зараз. Виникає риторичне запитання: «Чи лише екологія винна у зрості таких захворювань як рак, серцева недостатність, діабет, ожиріння,  гастрит?»… перераховувати можна дуже багато недугів.

Коли заходиш в магазин, то інколи волосся дибки стає від побаченого вмісту продуктового кошика. І гірше за все, що діти сидять на всій цій хімії. «Ну а що робити?», - запитаєте ви. Відповідь проста – шукайте альтернативу, вона завжди є. Так, приготування домашніх корисних страв займає багато часу на перший погляд. Але ж це є безпрограшна інвестиція у ваше здоров’я і добробут вашої сім’ї.  І, більш того, вам не треба винаходити велосипед, бо за вас це вже давно зробили – в інтернеті є безліч інформації по корисних продуктах, альтернативах і всілякі рецепти приготування страв, зокрема і на нашому сайті. Тому робіть завжди правильний вибір во благо вашого сімейного благополуччя. Здоров’я вам!