Втома від материнства - те, що може відчути кожна жінка. Хтось про це говорить відкрито, інші - переживають внутрішні протиріччя. Здавалося б, така бажана дитина, різні побутові труднощі в рази менші ніж ще 20 років тому, а молоді мами страждають на хронічну втому. Які причини цього явища і чи можна з ним боротися?

Чому важко бути мамою?

Сучасний розвиток приніс багато речей, які полегшили побут молодим батькам: підгузники, пральні машини, посудомийки, цілий ряд речей, які полегшують догляд за малюком. Так що не так? Психологи говорять про те, що сучасні батьки менш готові до батьківства. Невже раніше молоді мами не стикалися з подібними труднощами? У чому причина проблем сучасних мамів? Неготовність? Незнання? Відсутність досвіду? Все це відчували молоді мами в усі часи. Але якщо “копнути” глибше, ми побачимо, що причина - егоцентрична установка, що не дає достатньо розвинути жертовність, самовіддачу. Сучасний підхід до життя витісняє ці дві якості.

Інформаційний простір сучасної людини говорить про те, що потрібно задовольняти Свої потреби, накопичувати Свої враження, задовольняти Свою потребу “мати”. Ставши мамою в центрі стає дитина, її потреби і бажання, адже з самого початку вона повністю залежить від батьків. Молода мама має вміти віддавати свою любов, турботу, фізичні і духовні сили практично не отримуючи нічого взамін. Дуже часто батьки виявляються до цього не готовими. Адже з відеороликів і фотографій до них посміхаються щасливі батьки і щасливі діти, навколо говорять про радість батьківства і багато навіть не задумуються про те, що залишається за кадром.

Крім того, дуже часто батьки так заклопотані побутом, зароблянням грошей і вирішенням різних проблем, що просто не можуть насолоджуватися своїм батьківством. Скласти замок з конструктора чи помити посуд? Більшість обере другий варіант. Адже нам здається, що гратися - це марнувати свій час. Ми з нетерпінням чекаємо моменту, коли діти навчаться гратися самі, будуть поменше відволікати, менше задаватимуть питань… Замість зупинитися і насолодитися моментом, який є ЗАРАЗ - дорослі чекають що КОЛИСЬ буде саме ТОЙ час. Це очікування теж втомлює, забирає енергію. Своєю відстороненістю, демонстрацією дорослості будується стіна між вашим світом і світом дитини.

Знайти радість в дітях

Як же відкрити чарівність дитинства? Погляньте на своїх дітей по-іншому… Якщо це робити крізь призму турбот, власного авторитету, то нічого крім втоми ви не отримаєте.

Дитячий світ - світ, де немає фальшивих інтонацій, де панує простота і відкритість, довіра до дорослих і ще щось, чого ми не знаємо. Ваша дитина - паросток, який росте під вашим наглядом.

Звісно, діти ще не мають досвіду, вони багато чого не знають, але це не означає, що вони не можуть бути цікавими співрозмовниками. Часто внутрішнє життя дитини затуляється тим, що здається більш нагальним: здоров'ям, матеріальним забезпеченням, інтелектуальним розвитком, освітою! А те, що відбувається в душі малюка, вислизає з уваги. Звідси виростає несерйозне ставлення до особистості дитини, по суті - її ігнорування.

Нещодавно я дивилася соціальний ролик, участь взяли діти і батьки. Спочатку запитали у батьків (але щоб діти не чули) про який подарунок мріють їх діти. Батьки називали різноманітну техніку, іграшки, розваги. Потім у дітей запитали, який би вони хотіли подарунок - він міг бути як матеріальний так і не матеріальний. Більшість дітей сказали, що мріють про… день з батьками. Хтось мріяв про мандрівку, хтось про катання на велосипедах, чи просто день ігор. І справді, коли я згадую своє раннє дитинство, то найщасливіші спогади пов'язані не з подарунками, а про проведений з батьками час: як вчили їздити на велосипеді, грали бадмінтон, сімейний похід до лісу…

Чим менша дитина, тим більше вона потребує часу і турботи. Але з часом, це змінюється. А якщо дитина не одна - то дуже швидко вони починають гратися разом практично не потребуючи втручання батьків.

Але мама чи тато мають відчувати момент, коли вони потрібні своєму чаду - його щось турбує, хтось образив. Тоді потрібно приділити увагу і показати любов, щоб подарувати дитині цю впевненість. В кожної дитини має бути відчуття своєї значущості, потрібності, материнської любові. Відповісти на дитяче запитання - це теж прояв уваги і поваги. Навіть якщо дитина запитує якусь дурницю - не варто про це говорити, відповідайте максимально чесно. Адже вміти правильно поставити питання, не боятися його поставити - один з ключів до успішного навчання. Дорослий має бути не авторитарним вихователем, а скоріше мудрим, супроводжуючим по життю посередником, що створює умови для розвитку духовного "Я" дитини.

Але звідки взяти сили?

Це, скоріше, питання не стільки фізіології, скільки духовної сфери. Адже дуже часто саме внутрішніх ресурсів не вистачає мамі. Прийнявши побутову сторону життя як основну частину життя сім'ї ми заганяємо себе в коло рутини. Побут вичерпує енергію, призводить до втоми, а часом навіть руйнує сім'ю.

З полону побуту допоможуть вивести сімейні традиції, свята, вечори, зустрічі - будь-який вид діяльності, який демонструє сімейну спільність, натхненна діяльність, яка зближує людей, змінює втому на радість!

Та все це не виключає особистого відпочинку, якого потребує будь-яка людина, дорослий і маленький - усамітнення потрібно, щоб прийти в себе, відпочити, зібратися з думками. Пам'ятайте, що між усіма членами сім'ї має бути деяка дистанція, особистий простір. Дуже часто в сім'ях діє сувора дисципліна, яка може повністю пригнічувати розвиток її членів - як дорослих, так і дітей.

Крім того, намагайтеся дотримуватися певних розпорядків. Хаотичний розклад - це не лише зовнішній безлад, а й внутрішній - джерело конфліктів і втрати сил. Ось кілька корисних порад:

  • Елементарне планування дозволить перестати турбуватися за купу незроблених справ.

  • Намагайтеся виключити зайве, те, без чого можна обійтися. Це може звільнити час для відпочинку, для того, щоб прийти в себе.

  • Знаходьте можливість побути на самоті в тиші, щоб зібратися з силами і відпочити, не забувайте давати таку можливість і дітям.

  • Необхідно навчитися не звертати уваги на деякі моменти “мамського життя”, наприклад, перепалки і сварки між дітьми.