Думка мами - дуже важлива у вихованні, як для хлопчиків, так і для дівчаток. Діти сприймають не лише те, що ми їм говорять, але й те, що говорять при них. Виховуючи доньку варто пам'ятати, що ваша самооцінка - це її майбутня самооцінка.

Комплекси і переживання, які вона буде мати в дорослому віці щодо свого зовнішнього вигляду чи розумових здібностей, великою мірою “передаються” від мами. “Мамо, ти красуня!” Це саме ті слова, які, маленькі дівчатка люблять казати своїм мамам. І ці почуття взаємні, оскільки більшість мам (надіюся, що таки велика більшість) так чи інакше кажуть донькам про їхню красу.

Звідки комплекси?

Нещодавно в США проводили дослідження, результати якого можуть шокувати. Лише 40% дівчаток-підлітків вважають себе симпатичними чи красивими. Серед їх матерів цей показник 60%, а більше 35% вважають себе не гарними. Більше половини мам казали, що піддавали критиці власну зовнішність, багато з них робили це у присутності дочок. З тих, хто був самокритичний, 76 % сказали, що скаржилися вголос, що їм необхідно схуднути. І приблизно в однаковій мірі 50 % мам і 50 % доньок не подобається, як вони виглядають на фото. В опитуванні взяли участь більше 20 000 дівчат і жінок.  Отже, можна сказати, що материнська самооцінка великою мірою впливає на те, як донька сприймає саму себе.

А тепер задумайтеся, скільки разів ви критикували себе вголос? Вам зробили комплімент, чи завжди ви його приймаєте? Я часто чула, як чоловік каже своїй дружині: “Ти в цій сукні гарно виглядаєш!”, “Скину ще пару кілограм і тоді точно буду гарною”, - відповідає жінка.  

Почніть з себе!

Якщо ви хочете, щоб ваша красива донька не мала комплексів щодо своєї зовнішності і не страждала через це - почніть з себе. Намагайтеся сильно не акцентувати на вашій, чи будь-чиїй іншій зовнішності. Уся ця стурбованість зовнішнім виглядом суттєво шкодить самооцінці дівчинки (і дорослої дівчини). Ставлячи перед собою недосяжні канони краси, вона перестає приймати себе такою, як є, а це породжує невпевненість, надмірну самокритичність, притупляє бажання гармонійного самовдосконалення.

Ніхто не може відповідати тому недосяжному ідеалу краси, який вміє намалювати уява, але всі ми можемо прагнути до того, щоби здебільшого нам подобалось те, як ми виглядаємо, і нам було б комфортно із самими собою.

Ось кілька порад:

  • Любіть свою зовнішність, але не зациклюйтеся. Покажіть донечці, що піклуватися про себе - як це добре і приємно, це дає внутрішній комфорт і рівновагу. Але, все ж, зовнішність - не головне. Розвивати потрібно різні сторони себе, своєї особистості, характеру. Це буде мати більш вагомий вплив на самореалізацію.

  • Розмовляйте про красу. З старшими дівчатками варто говорити про те, які відчуття виникають від бажання бути красивою і стрункою, про нав'язані стандарти суспільства. Якщо ви чи вона хотіли би щось покращити у своїй зовнішності, знайдіть здорові способи досягти цього без форсування й ажіотажу. Спільні заняття спортом чи перехід на здорове харчування – не лише гарний спосіб залишатись у формі, але й можливість налагодити чи підтримувати дружні стосунки.

  • Забудьте про критику зовнішності. Говоріть про позитивні моменти вашої зовнішності й зовнішності вашої доньки. Ваші ноги не товсті - а витривалі. Любіть своє тіло – і ваша донька буде любити своє! Не критикуйте зовнішність інших людей. Яка різниця, скільки ваша подруга набрала кілограм?

  • Не лише краса. Звісно, ваша дочка має знати, що вона красива. Це кажете і ви, і тато. Але, поряд з тим, наголошуйте і на її талантах, розумі, хваліть те, що вона вміє і любить робити, до чого має здібності.

Якщо ваша дочка навчиться не загострювати усю увагу на своїй зовнішності, то матиме можливість насолоджуватися реалізацією своїх талантів і себе. А це буде наповнювати радістю і сенсом кожен її день, даватиме відчуття щастя!