Останнім часом часто можна зустріти в статтях словосполучення «лактозна недостатність» і тут ніби все зрозуміло. Лактоза – це молочний цукор, один з найважливіших компонентів молока (чи грудного чи будь-якої іншої тварини). Лактоза у грудному молоці забезпечує 40% енергетичних потреб дитини та сприяє розвитку мозку. Цікаво те, що чим розумніша тварина, тим більше лактози є в молоці матері для вигодовування немовляти. Доведено, що в жіночому молоці лактози найбільше.

Лактоза з грудного молока не може викликати негативні реакції (хіба в дитини аутоімунне захворювання, вроджені патології ШКТ і т.д), адже це речовина, яка нам підходить генетично. Інша річ - це молоко інших тварин. Чому в багатьох людей є лактозна непереносимість? Тому що молоко корови, приміром, відповідає потребам телятка, але не нашим. В тому і вся суть.

Але зараз трішки не про це. В тонкому кишківнику молекула лактози розщеплюється на 2 менші молекули – глюкозу і галактозу за допомогою лактази, фермента нашої мікрофлори. Так от, якщо з якихось причин лактази недостатньо, тоді і молоко повністю не перетравлюється, а це веде до дискомфорту та ряду проблем. Але це лактазна недостатність, а не лактозна.

Які проблеми?

Якщо активність лактази знижена, лактоза служить їжею для розмноження бактерій в тонкому кишківнику, а також надходить в товстий кишківник в значних обсягах. Там лактоза створює живильне середовище для розмноження численних мікроорганізмів, в результаті діяльності яких виникає рідкий стілець і ​​підвищене газоутворення, а також болі в кишківнику (так звані кольки). В результаті надзвичайно кислий стілець може викликати подальше пошкодження стінок кишківника.

Недостатня активність лактази може призводити до зниження надбавки ваги. Тому що, по-перше, не засвоюється сам молочний цукор, який є важливим джерелом енергії, і, по-друге, пошкодження кишківника призводить до погіршення всмоктування і перетравлення інших поживних речовин у грудному молоці.

Які ж причини?

Насправді вроджена (первинна) лактазна недостатність (ЛН) внаслідок генетичного захворювання зустрічається доволі рідко. Набагато частіше ми маємо набуту (вторинну) ЛН, яка виникає найчастіше після кишкової інфекції та інших запальних процесів ШКТ.

Прояви ЛН:

- рідкий, пінистий, з кислим запахом частий стілець (понад 8 - 10 разів на добу), так само і доволі рідкі випорожнення (раз на кілька днів, але для дітей на грудному вигодовуванні це є норма)

- неспокійна дитина під час або після годування;

-  здуття живота;

-  дитина погано набирає вагу або втрачає у вазі (це вже важкі випадки).

Але під ці пункти може потрапити абсолютно кожна дитина, і причини такої поведінки можуть бути інші теж. Тому не займаємось самодіагностикою, добре?

Є багато способів, щоб виявити цю проблему клінічно. Одні з них більш дієві, інші не дуже, але призначати їх має лікар. А що ж тоді робити, щоб зменшити прояви?

Правильна організація грудного вигодовування – наше все

Дійсно? При чому тут це? Річ в тому, що на початку годування виділяється більш водянисте молоко (переднє). В процесі смоктання виділяється більш жирне молоко (заднє), яке проходить зі шлунка в кишківник дитини повільніше, і тому лактоза встигає перетравитись. Переднє молоко швидко рухається по ШКТ, і частина недорозщепленої лактози може надійти в товстий кишківник. Це може стати причиною бродіння, газоутворення, частого стільця з кислим запахом.

Тому, для правильної організації ГВ:

-         не часто чергуємо груди (одне годування – одна грудь), щоб дитина отримувала заднє молоко;

-         вчимося правильно прикладати дитину, тому що при неправильному прикладанні молоко висмоктувати складно, і заднє молоко дитина може не отримувати через це;

-         обов’язково годуємо вночі, бо в цей період жирнішого за складом молока виробляється більше;

-         годуємо стільки, скільки дитина хоче, тобто до періоду 3-4 місяців смоктання можуть бути доволі довгими, це нормально, а зовсім не сигнал, що дитина не наїдається.

Іноді вистачає всього декількох днів такого режиму, щоб стан дитини нормалізувався.  Але все ж цих дій може бути замало. Тому наступним кроком є виключення з раціону алергенів. Найчастіше мова йде про білок коров'ячого молока. Річ у тому, що білок коров'ячого молока - досить поширений алерген. Якщо мама споживає багато цільного молока, його білок може частково всмоктуватися з кишківника в кров мами, і відповідно, в молоко. Основоположником грудного молока є альфа-лактоглобулін, а у коров’ячому - бета-лактоглобулін. Тому якщо для дитини білок коров'ячого молока є алергеном (а це трапляється досить часто), він порушує діяльність кишківника дитини, що може призводити до недостатнього розщеплення лактози і до ЛН.

Інколи не потрібно виключати всю молочку з раціону мами, а лише цільне молоко. Але якщо проблема не проходить, потрібно відмовитися і від решти молочних продуктів, включаючи масло, твердий сир, творог, кисломолочні продукти, а також яловичину, і все, що містить у складі вершкове масло (в т.ч. випічку).

Дуже часто, коли мама виключає всі алергени, діяльність кишківника дитини налагоджується і симптоми ЛН припиняються. Але дотримуватися суворої дієти протягом довгого періоду необхідно тільки в разі, якщо причина дійсно у вашому харчуванні.  

Також, інколи допомагає зціджування перед годуванням. Якщо рідше чергувати груди і виключити алергени недостатньо, можна спробувати зціджувати перед годуванням невелику порцію переднього молока, багатого вуглеводами. В такому випадку дитина прикладається до грудей, коли підійшло більш жирне молоко. Однак даний спосіб потрібно застосовувати з обережністю, щоб не спровокувати гіперлактацію. Тому поради консультанта з ГВ в цьому випадку будуть доречними і помічними.

І останній спосіб – це курс ферменту лактази за приписом лікаря. Важливо знайти ГВ-френдлі лікаря із знаннями не лише з радянської медицини, хоча це дуже важко... Фермент призначають курсами, і часто потреба в ньому зникає після 3-4 місяців дитини, саме тоді закінчується дозрівання ферменту лактази. В даному випадку важливо підібрати вірну дозу, адже при занадто малій дозі симптоми ЛН можуть бути все ще сильними, при дуже високій - стілець стане надмірно густим, схожим на пластилін, можуть виникнути навіть закрепи. Фермент зазвичай дається перед годуванням, розчинений в невеликій кількості грудного молока.

Сумно визнавати, але дуже часто лікарі не заморочуються із приписом ферменту, а одразу радять безлактозну суміш, що не є крайньою потребою при правильній організації грудного вигодовування та дотримання вище поданих рекомендацій. Тому, адекватний лікар в цьому випадку – наше все! Варто зазначити, що при тривалому вживанні такої суміші є небезпека розвитку алергії, тому що соя (а переважно безлактозні суміші є на основі сої) - поширений алерген. Більш здоровим і раціональним рішенням в такій ситуації, буде надати перевагу грудному вигодовуванню і прикласти для його збереження максимальні зусилля. Генетичні захворювання, пов'язані з неповним розщепленням лактози або її складових, зустрічаються вкрай рідко (приблизно 1 на 20000 дітей). Тому не накручуємо себе, добре?

Застосовувати методи, що лікують дисбактеріоз в цьому випадку, тобто різноманітні препарати від кольків, є не доречними. Дуже часто в їх складі міститься лактоза, а додаткової ж малюку не потрібно. Тому спочатку потрібно знайти причину проблеми, а потім думати, як її вирішити правильно і адекватно! Тому знову ж нагадуємо, що самодіагностики і використання інформації виключно із інтернет-ресурсів недостатньо. Здоров’я Вам і малюку та безхмарного ГВ!