Напевно кожна мама ще будучи вагітною уявляє, як вона буде читати своєму малюку казки на ніч. Як при цьому дитина буде радіти і з нетерпінням чекати цього часу для читання. Але реальність не завжди є відображенням нашої уяви. Дитина, яка спочатку і проявляла інтерес до книжок, з часом може перестати цікавитись ними взагалі. І це не поодинокі випадки…

На жаль, сьогодення є комп’ютеризованим та електронізованим, і цей процес вже є незворотнім. Що ж, не потрібно відмовлятись від благ цивілізації і жити в ізоляції від усіх новинок гаджетів, але суть ось в чому – застосовувати їх треба якомога менше у вихованні дитини. Тобто, читаємо паперові книжки, а не електронні, розглядаємо віммельбухи (книжки-картинки без тексту), а не всякі анімації на планшеті. Малюємо фарбами, олівцями, фломастерами, а не пальчиками по екрані. Як бачимо,наша мета є познайомити дитину з різними гаджетами якомога пізніше. Повірте, від таких ваших дій вона нічого не втратить (бо є багато випадків, коли дитину знайомлять з книжкою пізно і вона навіть не знає, що сторінки потрібно перегортати, а не проводити пальцем як на планшеті), зате є великий шанс познайомитись зі світом книги і полюбити  цей світ на все життя.

Трішки про етапи розвитку

Щоб краще зрозуміти дитячі потреби , давайте розділимо процес формування дитячої психіки та свідомості на декілька етапів. Отже, перший етап можна назвати «ознайомчим». Він охоплює період до одного року. В цей час дитина не може сприймати будь-який текст і фокусувати увагу, зате ви можете представити їй таку іграшку як книжка-картонка або м’яка книжечка (наприклад,  з фетру). Малюк знайомиться на дотик з матеріалом, з чого зроблена книжка, вчиться її розгортати, перегортати сторінки, роздивлятись з різних ракурсів. Наповненням таких книжок можуть бути поодинокі малюнки (тобто 1 малюнок на сторіночку). Якщо малюнків більше, і є дрібні деталі, то увага дитини розсіюється і не може сконцентруватись. Щодо мами, то вона може проказувати дитині всякі примовлянки, які задіюють дрібну моторику дитини, або гратись в пальчикові ігри («Сорока-ворона», «Ладушки- ладусі» і т.д.).

Період від одного року і до трьох є продовженням «ознайомчого» періоду, але дещо в іншому ракурсі і на глибшому рівні. Дитина починає знайомитись з віршами, короткими оповідками та казочками. У цей період найбільша цікавість проявляється до звірів, рослин, явищ природи, та інших елементів навколишнього середовища, що оточують малюка. Тому важливо підібрати правильну тематику читання, щоб дитині було цікаво. Наприклад, дівчинка у 2 роки ще не може осягнути змісту «Сплячої красуні», зате «Червона Шапочка» чи навіть  всіма зачитані такі казки як «Колобок», «Як звірі хату будували», «Коза-дереза» впишуться у дитяче розуміння світу. Вірші є теж дуже підходящими для цього віку, але вже не на 4 рядочки приміром, а трохи більші, де може бути навіть сюжет міні-казочки. Рима у віршах допомагає дитині налаштуватись на слухання і ввійти в ритм, тому часто вони можуть заспокоїти навіть перед сном. Якщо ваша дитина приблизно у такому віці ще не сприймає маленький текст і сюжет казок, то віршики стануть для вас «палочкою-виручалочкою», бо дуже рідко зустрінеш діток, які відмовляться послухати такі цікаві рядочки, і, навіть, вставляти запам’ятовані слова в такт.

У 3-5 років фокусація дитини ще не настільки довга (але це у порівнянні з молодшим шкільним віком). Дитина продовжує цікавитися навколишнім світом, все ще вірить в чари з казок, або у чарівних істоток, тому варто зупинитись на такій тематиці. Текст може вже бути порівняно довшим, але переважно діткам у такому віці все ще цікаве і більш привабливе чергування тексту та ілюстрацій. Деякі мами у такому віці вже стараються обмежити малюнки в книжках, мовляв «нехай дитина сама собі все уявляє, щоб добре розвивалась уява та креативне мислення». Частково з цим можна погодитись, але все ж дитяча психіка ще не настільки зріла та самодостатня, щоб уявляти деякі речі, зокрема вигадані створіння самого автора. Також, у такий період дитина активно збагачує свій активний і пасивний словниковий запас, а малюнки допомагають в цьому закріпити нові слова у дитячій пам’яті. Тому обирати книжки повністю без малюнків все ж не варто. Звісно, ілюстрації можуть бути не такими «пишними», навіть чорно-білими, але вони ще допомагають дитині глибше усвідомлювати прочитане у такому віці. Всі погодяться, що найкращими ілюстраціями є авторські, тобто автор книжки сам малює ілюстрації до неї. Чому? Відповідь очевидна: такі ілюстрації є прекрасним доповненням до тексту і зображені вони саме так, як автор уявляв свою розповідь. Якщо є можливість купити книжку з авторськими ілюстраціями (бо ж не кожен письменник пробує себе в ролі художника), то такий вибір буде чудовим.

У віці 6-7 років дитина може вже сприймати довший текст, навіть без ілюстрацій. В цей період добре розвивається почуття гумору,  тому читання всяких комічних історій будуть дуже цікаві. Також для дитини стає важливою тема сім’ї: її місце у сімейному колі, відносини з батьками, братами, сестрами, родинні зв’язки. Тому книги, де задіюються відповідні ситуації та проблеми теж будуть хорошими для читання у цьому віці.

У період 8-9 років дитина вже в більшості формує свої вподобання. Для цього віку можна використати словосполучення «незалежний читач». Чому саме так? Дитина вже часто сама знає, що б вона хотіла прочитати, вплив батьків вже не є таким великим у цій сфері, вони лише можуть підказувати та злегка направляти у пошуках авторів та сюжетів. В цей віковий період у кожного розвивається таке почуття, як емпатія. Воно є ключовим у формуванні світогляду на даний час. Дитина починає більше пізнавати світ своїм внутрішнім емоційним єством, тому будуть цікаві чуттєві історії та сюжети. Попри емоційний аспект, у дитини ще напрочуд швидко і глибоко розвивається уява. Саме в такому віці багато хто захоплюється фантастичними романами та історіями  («Гаррі Поттер», «Хроніки Нарнії» іт.д.)

9-12 років є періодом активного фізичного, мовного та морального розвитку. Цікві можуть бути відкриті сюжети, де читачеві залишається самому додумати кінцівку після прочитаного. Дитина вже переходить у стан раннього підліткового віку, де потім будуть їй цікаві екзистенціальні питання. А зараз цікавими може бути та сама фантастика, пригодницькі та історичні романи, так звана «кросоверна література», де можуть змішатись сюжети або персонажі з різних книжок ( до прикладу, Гаррі Поттер потрапляє у світ гоббітів).

Для підліткового віку важко визначити якісь загальні характеристики, тому що в такий віковий етап діти вже мають досить вироблені смаки. Для когось залишаються найцікавішими фантастичні сюжети, хтось почитає читати лірику, а комусь до смаку видумані історичні герої. Тому право вибору, звісно, потрібно залишати за дитиною. Треьа взяти до уваги те, що підліток ще шукає себе, тому і смаки можуть кардинально змінюватись. Це стосується не тільки літературних смаків, а й музики, одягу і в тому ж дусі.