ОКСИТОЦИН ПІД ЧАС ПОЛОГІВ. ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Окситоцин – це гормон, який завжди присутній в організмі жінки. Але його кількість зростає під час вагітності, а особливо пологів. Тим не менш, в більшості жінок окситоцин асоціюється з медичним препаратом, який застосовують для стимуляції родів, в третьому періоді родів, і навіть після. Чи справді він такий необхідний, чи не несе загрози для жінки і дитини? Давайте пошукаємо відповідь разом.
Окситоцин — що це?
З початком родової діяльності рівень окситоцину в крові починає зростати, максимальна кількість реєструється вже в 3 періоді. При тому, в кожної жінки рівень окситоцину індивідуальний, в залежності від потреб організму. За допомогою підвищення рівня цього гормону в організмі матері, природа готує її, і ще ненароджену дитину, до майбутніх пологів, відновленню в післяпологовому періоді і взаєморозумінню один з одним на фізіологічному і духовно-емоційному рівні. Завдяки активності цього гормону мати моментально прив’язується до свого малюка відразу ж після його народження. Переоцінити роль гормону не можливо, він ніби диригент у всьому родовому процесі, і пов’язує між собою різні його ланки і гармонійний перехід від одної до іншої.
Головним чином окситоцин стимулює скорочення матки і настання схваток під час пологів, сприяє відходженню посліду, допомагає сильно збільшеній за період вагітності матці, повернутися до дородових розмірів. Також він готує породіллю до періоду лактації: сприяє процесу грудного вигодовування, активізуючи секрецію відповідального за вироблення грудного молока гормону пролактину і стимулюючи подачу молока з грудних залоз в молочні протоки. Окситоцин впливає не лише на жінку, але й на дитину.
Пітоцин і перебіг пологів
Штучний аналог окситоцину – пітоцин використовується тоді, коли в жінки слабка родова діяльність. Тим не менш, стимулювання пологів пітоцином дуже поширена практика. За даними ВООЗ близько 10% пологів потребують стимуляції. Це дуже високий показник, але реально, в Україні, кількість стимулювань вища. Це можна пояснити тим, що залишилася практика радянських часів, коли штучний окситоцин використовували чи не у всіх пологах. Багато хто чув історії своїх мамів, що його кололи в певний час і всім в палаті одночасно. Та й сьогодні, часто головна причина для його застосування – час лікарів.
В Європі і Америці він був теж широко популярний, але практика останніх років показує, що його використання виправдане лише в деяких випадках. А можливі побічні наслідки можуть принести більше шкоди, ніж користі. Вчені та лікарі-практики довели, що штучне введення окситоцину під час пологів не робить ніякого позитивного впливу на процес розкриття матки і в цілому на перебіг пологів. Пітоцин і справді активізує маткові скорочення (точніше викликає спазм маткових судин), але досить різко і сильно, що провокує надмірно інтенсивні і болючі перейми. Сила і інтенсивність переймів безпосередньо залежать від дози препарату і швидкості його введення. Але кожен окремий жіночий організм реагує на нього по-різному, а тому визначити оптимальну, безпечну дозу в конкретному випадку практично неможливо. Це автоматично відносить пологи з пітоцином в групу ризику і перетворює їх в екстремальні і непередбачувані: в будь-який момент може знадобитися втручання хірургів для проведення операції кесаревого розтину. Крім того, ризик розвитку післяпологового кровотечі при використанні окситоцину істотно підвищується.
Вплив штучного окситоцину на дитину
Основна дія пітоцину – скорочення судин в матці. В результаті цього погіршується постачання крові (а з нею кисню і корисних речовин) до плаценти і, відповідно, дитини. Всі природні процеси відбуваються швидше, але післяпологове відновлення відбувається повільніше і гірше.
Можливі наслідки застосування штучного окситоцину для дитини:
- нестача кисню (гостра гіпоксія плоду);
- підвищення ризику отримання родових травм;
- ушкодження головного мозку і гальмування роботи ЦНС;
- гальмування роботи легеневої системи (немовляті важко зробити перший вдих самостійно) та ін.
Деякі дослідники вважають, що більшість випадків пошкодження центральної нервової системи – результат застосування окситоцину. У новонароджених частіше розвивається виражена патологічна жовтяниця, вони більш ослаблені пологами, погано сплять, часто відригують, ходять на носочках, швидше пере збуджується нервова система і ін..
Основні відмінності між окситоцином і пітоцином
- Пітоцин вводять внутрішньовенно, тому він не може дістатися до мозку і не може викликати стану ейфорії, як окситоцин;
- Пітоцин блокує вироблення ендорфінів – гормонів, які допомагають організму керувати болем природним шляхом;
- Пітоцин не є настільки ефективним, щоб розширити матку, тому його дози мають бути більшими, в результаті перейми стають сильніші і інтенсивніші;
- Окситоцин виділяється поступово, відповідно до потреб організму і максимальна його кількість – в третьому періоді родів. Навіть якщо пітоцин вводять поступово, жінка від цього користі не відчує, бо розрахувати оптимальну дозу не можливо;
- Пітоцин перешкоджає секреції окситоцину, що в свою чергу може призвести до проблем із грудним годуванням;
Отже стає зрозуміло, що гормон окситоцин і його штучний аналог не є взаємозамінними речовинами. Штучний гормон не здатний грати роль і виконувати функції натурального гормону, і при цьому він завдає непоправної шкоди здоров’ю матері і дитини, а також негативно відображається на психо-емоційному зв’язку між ними. А тому застосовуватися в якості активізації родового процесу варто і виправдано тільки в самих рідкісних і винятковий випадках, коли є медичні покази (тобто коли існує реальна загроза життю або здоров’ю матері або дитини).
Це штучний аналог окситоцину. Використовується тоді, коли в жінки слабка родова діяльність. Тим не менш, стимулювання пологів пітоцином дуже поширена практика.