Олена Пригода - мама 2 діток, слінгоконсультант, співзасновниця альтернативного освітнього простору “Крок”.

З Оленою ми зустрілися на дитячому дні народженні. Поки її старший син шукав чим себе розважити, а маленька донечка плавала в басейні з кульками, ми поговорили про виховання дітей, “мамський” час, сімейні подорожі і альтернативну освіту. Про те, як діти вчаться в нас і ми вчимося разом з дітьми.

Олено, розкажи трішки про себе. Яким був твій шлях до материнства?

Я родом з Бердянська, там минуло моє дитинство. Закінчивши школу поступила у Харківський аерокосмічний університет. Згодом працювала за своєю спеціальністю програмістом. Важливі зміни в житті почалися після знайомства в Києві з майбутнім чоловіком. Згодом він забрав мене в Тернопіль. Ми обоє працювали і звикали до нових умов. Але після народження Назара життя справді змінилося. Коли ми вирішили народити дитину, то свідомо і старанно готувалися до цього. Засади природного батьківства - те, що підійшло саме нам.

Твої уявлення про материнство і реальність. Після народження сина все справдилося?

Вже не пам'ятаю, які у мене були уявлення, - сміється Олена. - Але точно це був переворот усього мого світу. Скільки книжок не читай, до всього не підготуєшся. З другою дитиною було простіше - ми вже знали, що нас чекає.

Олена Пригода з дітьми. Фото 1Вони такі схожі?

Та ні, навпаки - кардинально різні. Назар спокійний, обережний, він таким був завжди. Алінка навпаки - вперта, бачить ціль і не бачить перешкод. Можна сказати, що такими вони і народилися.

Тут нашу розмову перериває Алінка, яка захотіла на руки. Ігри в дитячій кімнаті її трішки втомили. Олена “намотала” малечу в слінг і ми продовжили розмову.

Ти практикуєш домашню освіту. Чому ви відмовилися від послуг школи?

Ми не шукаємо легких шляхів, - сміється. - В нашій школі дуже багато мінусів. Вона не готує до життя, не вчить дітей жити в сучасному світі. Так, там дають дуже багато знань, але що з ними робити в житті, як їх застосувати - цього там не розкажуть. З школи іде великий потік інформації, яку мають завчити. Але хіба отримати інформацію тепер проблема? Інтернет дасть відповідь на всі запитання. Дітям мають розказувати, як цю інформацію фільтрувати і як з нею працювати.

Ви пробували ходити в школу?

Так, Назар ходив на підготовку, потім 2 місяці в перший клас. Якщо б йому сподобалося, то він би продовжив навчання, але він зробив свій вибір.

А що саме йому не сподобалося?

Ну це вже питання в інтерв’ю до Назара, бо це його особистий простір :)))

Справді, якщо погодиться, то наступна рубрика буде інтерв’ю з дітьми - порівняємо відповіді з тим, що розповідали мами :)

Олена Пригода з дітьми. Фото 2Ти часом пишеш в FB і описуєш ваші здобутки. Дуже класно, що висвітлюєш не лише позитивні сторони, але й труднощі, з якими стикаєтеся. Як у вас зараз відбувається навчання?

По-різному, звичайно. Вдома ми освоюємо багато практичних навичок, те, що йому подобається і важливе на мою думку. Зараз вчимося в Харківській дистанційній школі “Ангстрем”. Йдемо за звичайною шкільною програмою. Але навчання вдома - не те, що в школі. Хто б там пояснював приклади з допомогою улюбленого лего, чи повторював в черговий раз те, що він не зрозумів? Якщо це можливо, то пробуємо зробити щось наочно - так цікавіше і краще запам’ятовується.

Чим відрізняється дистанційна освіта і екстернат у звичайній школі?

Минулого року, коли ми були у звичайній школі, там не знали, що з нами робити. Постійно змінювалися вимоги, додавали нові завдання. Ми багато часу витрачали на те, щоб виконати ті завдання, які йшли у програмі. Відчуття, що і ми і вчителі - заручники цієї системи, тільки посилилося. Згідно закону їх час, витрачений на дитину-екстерна, мали би оплачувати, а де-факто цього не було. У нас же, через постійні зміни, часу на цікаві уроки практично не залишалося. Цього року 1 вересня ми провели на морі, через скайп порозмовляли з нашим вчителем і отримали завдання - жодних нудних “перших дзвоників” :). Дуже надіюся, що тепер ми матимемо більше часу на позаурочну освіту.  

Більше ніж про освіту в тебе на сторінці розповідаєш про ваші мандрівки. Розкажи про них.

Ну так, мандри - наша улюблена справа. Напевне прізвище зобов'язує постійно шукати собі пригод. Зараз більшість мандрівок - Тернопільською областю. Невеликі, але насичені. Цього року відвідали декілька замків, навіть усіх не згадаю. Крім того, були на Хортиці і багато часу на морі, в моєму рідному Бердянську.

Олена Пригода з дітьми. Фото 3Ти основний затійник і організатор ваших поїздок. А Назару подобається їздити?

Так, навіть дуже. Саме в таких мандрівках найкраще відбуваєтьсяь наше навчання, він тоді все сприймає природно і цікаво. Цього року відкрив для себе печери зовсім з іншого боку. Це не малюнок у книжці, а реальна можливість дослідити якийсь хід, пролізти невідомим коридором, навіть перебороти свій страх.Це його дуже захопило.

Ти стільки часу проводиш з дітьми і для дітей, собі щось залишаєш? Як в материнстві не загубити себе?

Я не є якоюсь супермамою, яка все встигає. Але я цього і не намагаюся зробити, головне для мене - правильно розставити пріоритети. Після народження дітей я для себе дуже багато чого відкрила. Думаю, жінка в декреті може багато: і бізнес свій розпочати, і спеціальність змінити, і нові таланти відкрити. Дитина цьому не перешкода, навпаки, вчить більш раціонально використовувати свій час. Якщо є бажання, мрія, то знаходиш спосіб це реалізувати. Материнство не завжди дається легко, але завжди цікаво. Це справді найбільш захоплива пригода в моєму житті. Народження нового життя може допомогти знайти в собі багато ресурсів і талантів, про які раніше і не підозрювала. От з Алінкою (менша донечка - авт.) я дуже захопилася малюванням, хоч раніше такого не було.

А повернутися до роботи за спеціальністю плануєш?

Поки що ні, а там подивимось. Щоб програмувати потрібно час, тишу, повністю зануритися у процес. Вдома з дітьми це точно не реально. На даний момент - це не те, чим я хочу зараз займатись. Мене поглинув проект альтернативної освіти, підготовка цікавих занять. Це навчання не лише для сина, а й для мене. Можливо з часом воно переросте у щось більше.

Сім'я Олени Пригоди - фотоЩо для тебе щастя?

Однією фразою і не сказати. Останні років 5 я живу в такому більш-менш постійному відчутті щастя. Його джерелом є Бог і Його любов. Саме він зробив мене щасливою всередині, а це дозволяє бачити ті дрібнички, які є навколо мене і з яких складається щастя. Вміти отримувати насолоду від різних митей життя: від тих же мандрівок, від спілкування з чоловіком, дітьми, друзями, від їжі, від творчості, від того, яка краса навколо нас. Без внутрішнього відчуття гармонії і радості, тільки зовнішнє не змогло б мене зробити щасливою. Це те, чому можна навчитись і в дорослому віці. І я б хотіла цього навчити своїх дітей. Вміти радіти кожній миті життя.