Переношена вагітність – однин з «популярних» діагнозів українських гінекологів. Незважаючи на те, що вже давно визнано нормою вагітність від 38 до 42,43 тижнів, багатьом українським жінкам вже на 40 тижні рекомендують стимулювати пологи. Основна причина – орієнтація лише на визначену по менструальному циклу дату пологів, або зовнішні ознаки.

Переношена, чи нормальна?

Перш за все – не всі вагітності, які тривають більше 40 тижнів, насправді переношені. В багатьох випадках це лише результат не правильного підрахунку. Адже часто навіть сама жінка не може сказати точну дату зачаття, тому підрахунок будуть вести від першого дня останніх місячних.  Якщо менструальний цикл жінки  триває більше 30 днів (а за основу береться 28), то й вагітність «триватиме» довше.

Істинно переношена вагітність не та,  що тривала довше запланованої дати родів, а лише та, в результаті якої народилася дитина з ознаками переношеності. Зазвичай такий малюк: худенький, з сухою, зморщеною шкірою, шкіра може лущитися, не має природної змазки, характерної для доношених діток. Крім того в них довші нігті і волосся, тіло може мати жовтий чи зеленуватий відтінок. Тим не менш, згідно даних ВООЗ лише у 10% дітей, які народилися після 42 тижня є проблеми з здоров’ям.

В більшості випадків лікар, який стежить за вагітністю, може легко визначити, чи справді є небезпека для дитини, чи вагітної. Для цього можуть використовувати такі методи: аналіз крові, аналіз секрету, що виділяється з молочних залоз (може початися виділення молока, а не молозива), аналіз якості навколоплідних вод (якщо пологи запізнюються, води стають мутними, навколоплідна оболонка втрачає прозорість), відсутність родової змазки на шкірі дитини в утробі і інші. Кваліфікований лікар-УЗДист провівши відповідне дослідження теж може визначити, чи є ознаки переношеності. Поєднання різних методів обстеження дозволить з'ясувати, чи варто почекати і дати дитині самій вирішити, коли з'являтися на світ, чи справді необхідно вживати екстрених заходів. Приймати рішення повинна саме вагітна, і рішення має базуватися на основі проведених досліджень.  Тільки після того, як кілька використаних методів підтвердили, що вагітність переношена, варто погоджуватися на стимуляцію пологів. Адже і стимуляція пологів може нести не менше небезпек як для дитини, так і для матері.

Які ризики?

Згідно статистики ВООЗ 95% дітей, народжених між 42-44 тижнями не мають проблем із здоров’ям пов’язаних із переношеною вагітністю. Проте, в переношуванні все ж є певний ризик, що включає в себе наступні моменти:

• Здатність плаценти забезпечувати дитину достатньою кількістю кисню і поживними речовинами після 43 тижнів знижується. Виникає можливість гіпоксії. Через нестачу кисню плід може зробити перший вдих ще в порожнині матки і вдихнути навколоплідні води з меконієм. І тоді в перші години життя у новонародженого розвивається важке ускладнення - синдром аспірації меконію, що вимагає тривалої штучної вентиляції легень та потужної антибактеріальної терапії.

• Дитина, не народжена вчасно може бути більшою, кістки черепа твердішими, і головка вже не може змінювати форму при проходженні через родові шляхи, через що виникає небезпека різних ускладнень і родових травм у дитини і у матері .

• Кількість навколоплідної рідини теж зменшується. Води каламутніють, з шкірки внутрішньоутробної дитини зникає родова змазка.

Лікар сказав…

Коли варто засумніватися в словах лікаря? Якщо лікар пропонує стимулювати пологи, бо:

-           минув призначений термін;

-          ви не набираєте, або ж втрачаєте вагу;

-          дитина мало рухається;

-          дитина забагато рухається;

-          зменшується окружність живота.

При цьому лікар не пропонує проводити інших аналізів чи обстеження. Всі вище перелічені моменти можуть бути як ознакою переношеної вагітності, так і особливостей вашого організму. В таких випадках варто звернутися за консультацією до ще одного лікаря.