Останнім часом дуже багато і дуже часто стали говорити, що хлібопекарські дріжджі приносять шкоду організму. На прилавках деяких магазинів появились хлібобулочні вироби на «живій» заквасці (хоча в багатьох таких продуктах є теж дріжджі, бо маркетинговий хід ніхто не відміняв). Раніше ж стверджували, що дріжджі є джерелом вітамінів групи B.

Тоді в чому ж шкода?

Давайте подивимось на частину унікального складу дріжджів і навіть людині, яка не дуже розбирається в такій науці,як хімія, цього вистачить.

     Для їх приготування береться бурякова меляса, куди додається:

  • Сульфат амонію технічний
  • Амоній сірчанокислий
  • Діамонійфосфат технічний
  • Кислота ортофосфорна термічна
  • Калій хлористий технічний
  • Кислота сірчана технічна

і ще понад десять інгредієнтів з такими складними, але цікавими назвами.

А тепер уявимо, що всі ці речовини потрапляють в наш організм кожного дня. Без сумніву, здоров’я вони додати не можуть.

Хлібопекарські дріжджі за сучасної технології випікання йдуть в капсули з клейковини. Тобто, заповнюють вільний простір у тісті на клітинному рівні, а потім розширюють цей самий простір і таким чином розпушують тісто, та допомагають йому рости. Ніби й нічого критичного, але у нашому кишківнику вони звільняються з цих капсул і пошкоджують слизову, порушують мікрофлору кишківника. Крім того, вони проникають і в плазму крові, де живуть і вільно розмножуються.

Якщо ми вживаємо дріжджовий хліб та випічку, то дріжджі, потрапляючи в нашу кров, починають обкрадати нас, споживаючи вітаміни та мікроелементи. Одночасно вони виділяють продукти своєї життєдіяльності – токсини, отруюючи наш організм. Тобто, дріжджі паразитують у нашому організмі. У багатьох людей це призводить до різних типів інтоксикації та порушень імунітету, що може закінчитися хронічними хворобами та пухлинними процесами.

Нашими вченими проводились експерименти щодо впливу дріжджів безпосередньо на клітини раку. З’ясувалося, що клітини раку перебуваючи в сприятливому дріжджовому середовищі діляться у багато разів швидше, а при видаленні цих клітин з дріжджового середовища спостерігалася їх загибель. Дріжджі сприяють утворенню каменів в жовчному міхурі, послаблюють захисні бар’єри  організму на клітинному рівні. Крім того, зменшується концентрація кальцію в крові та змінюється її біохімічний склад, що спричиняє навіть утворення мікротромбів. Різні дослідники стверджують, що організм повністю здатний очиститися від паразитуючих дріжджових клітин тільки через період від шести місяців і до п’яти і більше років. Така інформація наводить на роздуми.

Але що ж тоді робити?

Не кожен може одразу відмовитись від хліба та здобної випічки.  І ця стаття зовсім не має на меті, аби ви одразу ж таке робили.Перш за все, потрібно зменшити споживання хліба з рафінованої муки (особливо годуючим мамам, так як процеси бродіння такого продукту в організмі мами можуть спричиняти надмірне утворення «газиків» у дитини). Хліб «не першої свіжості» не має такий вплив на організм, тому що дріжджі найбільш активні у перші два дні після випічки. Далі вони починають поступово дезактивовуватись. Можна вживати в їжу цільнозернові хлібці, лаваш та палянички типу піти (індійський хліб). Але найкраще зібратись з силами та розпочати випікання домашнього хліба на живій заквасці. Звучить не дуже привабливо, бо багато вважають, що цей процес займає багато часу. Але повірте, випікання хліба не є надто затратним по часу. Більш того, домашню випічку на заквасці (яка є напрочуд корисною) з легкістю полюблять усі члени сім’ї.