Кожна мама по-різному реагує на прохання дитини «купи!». Хтось розповідає малечі про те, що в неї вдома вже багато таких речей, хтось про те, що немає грошей. Часто дитяче прохання перетворюється у вимогу з плачем і криком, і деякі батьки використовують покараннями, навіть тілесними. Комусь же простіше одразу купити 150-ту іграшку, аби лиш уникнути дитячої істерики. Як же знайти правильне рішення в такій ситуації, і не перетворювати похід у магазин на випробування нервової системи батьків?

Уникаємо небажаних ситуацій

Якщо ви знаєте, що ваша дитина в магазині буде плакати, кричати і вимагати все підряд – краще уникати подібних ситуацій. Перш за все пам’ятайте, що цей період не вічний, і з часом ви знайдете спосіб домовлятися зі своєю дитиною. Тому якщо є можливість – бережіть свої і дитячі нерви.

Проте, є ситуації коли залишити дитину нема з ким і спільний похід таки неминучий. Перед походом у магазин поговоріть із дитиною, спробуйте домовитися, що купуватимете тільки необхідні речі. Якщо вас влаштовує, то можна наперед обговорити, що хоче ваша дитина і що ви купите тільки це. Якщо малюк уже старший, то перед закупами можна разом скласти список, а в магазині він допомагатиме вам шукати необхідні товари.

Згадайте своє дитинство – коли ви заходили в магазин, то очі розбігалися від розмаїття і хотілося всього. Тепер же кількість товарів стала ще більшою, і ви й самі деколи не стримуєтеся і купуєте щось поза списком. Тому не будьте дуже суворими до цих дитячих прохань.

«Ні» означає «ні»

Якщо дитина в магазині захотіла ще щось, ви повинні одразу вирішити, чи будете це купувати. Якщо так – то зробіть це одразу, якщо ні – то спокійно і чітко поясніть дитині своє рішення. залежно від темпераменту, кожна дитина буде реагувати по-своєму і дуже часто це неприйняття вашого рішення буде супроводжуватися істерикою. В цьому разі вам потрібно виявити все можливе терпіння. Якщо ви не хочете, щоб подібним чином відбувався кожен похід у магазин – не змінюйте своє рішення. Звичайно, на вас можуть поглядати інші покупці, але якщо дитина зрозуміє, що таким чином може добитися свого – істерики вам гарантовані надовго. 

Не кричіть, не бийте дитину – так ви тільки погіршите істерику. Розмовляйте спокійно, присядьте, щоб бути на рівні дитини, виявіть розуміння: «Так, цей зайчик (цукерка, іграшка…) дуже гарні, і мені теж подобаються. Але ми вже домовилися з тобою, ЩО ми сьогодні будемо купувати. А про цю річ ми поговоримо вдома, і можливо, купимо наступного разу». Пояснивши своє рішення спробуйте переключити дитячу увагу – нагадайте, що ви купуєте по списку, запропонуйте дитині самій знайти наступний пункт у списку. Можна зробити змагання – хто швидше знайде потрібний товар. Не забувайте хвалити дитину, за те що допомагає вам і за добру поведінку. Пам’ятайте, що дитина не робить «на зло» – лише керується своїми бажаннями, і саме від вашої поведінки буде залежати, як швидко малюк навчиться керувати своїми емоціями. Будьте прикладом урівноваженості й терпіння, і дуже швидко спільні покупки будуть приносити лише позитивні емоції.