Вальдорфська педагогіка виникла як частина духовної науки — антропософії, створеної Рудольфом Штейнером (1861-1925) і народилася в 1919 році, коли в містечку Вальдорф (Німеччина) почала працювати перша школа. Так з'явилося і найбільш поширене найменування педагогіки — за місцем народження; інша поширена назва — педагогіка Штейнера.

Вальдорфська педагогіка містить ряд принципів:

• всі діти мають право на виховання і навчання; 

• кожна дитина є особистістю; 

• виховання і навчання будуються відповідно до віку й індивідуальних особливостей дітей; 

• виховання дошкільнят спирається на приклад і наслідування, навчання в молодшій школі — на авторитет вчителя, навчання в старшій школі виробляє внутрішню самостійність; 

• виховання і навчання створюють здорову тілесну та душевну основу для розвитку особистості протягом усього життя.

Особливості програми Вальдорфських садочків

Вальдорфські дитячі садки дуже відмінні від інших дошкільних установ. У них існують кілька своєрідних заборон:

▪ заборона на раннє навчання (виховання не розраховане на розвиток інтелекту);

▪ до семирічного віку варто уникати навантажень на пам'ять і мислення; потрібно якомога довше залишати дітей в їх образно казковому світі;

▪ заборона на радіо, кіно і телебачення (ЗМІ для маленької дитини — джерело сильних вражень, що діє на малечу з руйнівними силами, діти не в змозі відстояти власний світ і потрапляють у залежність від технічних засобів);

▪ заборона на будь-яке оцінювання (діти, які очікують оцінок, діють під зовнішнім тиском дорослого, при цьому вони позбавляються можливості діяти, виходячи зі своєї сутності, з любові до самої справи). 

Чим рідше вихователі користуються словом «ні», тим більшу повагу заслуговують від дитини. Сама ж заборона дорослого має бути чіткою, лаконічною і не допускати заперечень.

Головним видом діяльності у такому садочку є освоєння народної культури. Одним із найпоширеніших занять є малювання. Окрім того, проводяться заняття з ліплення, співу, танців, ритміки, театралізованих вистав тощо.

Проте найважливішою діяльністю дітей є гра. Вільні сюжетно-рольові ігри малюків розглядаються як специфічні для малят форми наслідування, в якій малюк пізнає світ і виражає себе.

Характерні особливості Вальдорфської школи
  • Навчання в школі переважно починається з 7 років і розраховане на 11-12. Першим, хто зустрічає дітей, є класний вчитель. Упродовж восьми років він кожного ранку вітає школярів і веде головне заняття, тривалістю 2 години без перерви. На початковій стадії академічним предметам приділяється небагато уваги. Читання не вивчається до другого класу, але малюки ознайомлюються з літерами в 1 і 2 класах. У середніх (1-8) класах школярі мають класного учителя, який навчає, спостерігає і опікується ними. 
  • Перші вісім років навчання всі предмети однаково важливі для дитини. Певні заняття, які в звичайних школах часто вважають другорядними, у Вальдорфських є основними: мистецтво, музика, садівництво, іноземні мови. Всі діти вивчають гру на флейті та в'язання. З першого класу діти вивчають дві іноземні мови. 
  • На заняттях з рукоділля діти вчаться в'язати на спицях і гачком, вишивати, ткати, працюють з різноманітними «м'якими» матеріалами. На уроках художньої праці діти знайомляться з різними ремеслами і технологіями. Поступово ремесло перетворюється у вільну художню творчість. Діти вивчають новий вид мистецтва руху — евритмію (поєднання особливого гармонізуючого руху, який схожий танець і пантоміму, з поетичною мовою або музикою).
  • У школі часто влаштовуються свята, присвячені якимось природним явищам (збору урожаю, приходу зими, початку весни). До свят заздалегідь готуються: вивчають пісні та віршики, ставлять спектаклі, виготовляють костюми та подарунки один одному і батькам.
  • Наприкінці кожного навчального семестру влаштовується концерт для батьків і гостей. Кожен клас показує, чого він навчився за цей час.
  • Як таких підручників не існує: всі діти мають робочий зошит, що стає їх робочою книгою. Таким чином вони самі пишуть собі підручники, де відображають свій досвід і те, чого навчилися.
  • Навчання у Вальдорфській школі не носить характеру змагання. У середній школі не ставлять оцінок; наприкінці кожного навчального року класний керівник складає детальні звіти-характеристику на кожного учня.
  • Викладання «навчальними епохами». Формою організації навчального процесу є викладання «навчальними епохами» (циклами «занурення»), кожна з яких триває від 1-2-х до 3-4-х тижнів. Ряд загальноосвітніх предметів: історія, біологія, географія, а також (частково) математика, мова і література — вивчаються концентровано у вигляді певних циклів. При цьому заняття відбуваються інтенсивно: щодня в рамках здвоєного уроку. Це дозволяє глибоко зануритись у навчальний зміст, підсилює концентрацію учнів і підвищує навчальну мотивацію. Одночасно з цим матеріал, що вимагає постійного вправляння, — правопис, навички рахунку і рішення прикладів, іноземні мови, предмети художньо-прикладної сфери і мистецтва, фізкультура й евритмія — викладаються на щотижневих уроках протягом всього року. 
З чим важко посперечатися?

Домашній затишок. Доведено, що для самопочуття дошкільнят він має колосальне значення. Саме так організовані Вальдорфські дитячі садки. Стресу під час вступу до групи у дитини не виникає.

Різноманітні ігри без обмежень. Вихователь підштовхує дітей до активної ігрової діяльності. Це ігри без заданої «програми». Простір групи пристосований саме для такої вільної гри. Вражає і велика кількість свят, причому не тільки традиційних, а й «власного винаходу».

Творча самореалізація. Їй приділяють велику увагу — і хлопці, і дівчата вчаться вишивати, різати по дереву, ліпити, малювати, грати на різних інструментах, декламувати вірші. Для прикладної творчості використовуються тільки натуральні матеріали (наприклад, для ліплення не пластилін, а віск).

Недоліки системи

На жаль, недоліки можна знайти всюди. Вальдорфська педагогіка — не виняток.

▪ По-перше, до якої б релігійної конфесії ви не належали і як би не ставилися до релігії взагалі, не можна забувати, що антропософія, вчення, що лежить в основі Вальдорфської педагогіки, є досить жорсткою ідеологічною системою, що пов'язана з езотеричним вченням, і навіть якщо це прямо і не відбивається на житті дитячого садка чи школи, це так чи інакше впливає на формування особистості дитини.

▪ У дитячому саду дітей не вчать читання і рахунку, малюки приходять непідготовленими до школи (якщо йдеться про звичайну школу).

▪ Вчителі Вальдорфських шкіл наполягають на тому, щоб діти лікувалися гомеопатією і були далекі від ЗМІ. Ці ж вимоги стосуються і їх батьків.

▪ Вальдорфська педагогіка орієнтована, в основному, на творчий і духовний розвиток особистості. Це середовище навряд чи зможе гідно розвинути дитину з технічними здібностями.

▪ Випускники шкіл і дитячих садів не завжди легко потім вписуються в середньостатистичні навчальні заклади, в компанію «звичайних» дітей.