У всіх батьків, які вважали за краще спільний сон, настає момент, коли вони починаються замислюватися про те, як же перевести малюка спати в своє ліжечко? Ми підготували для вас кілька порад на цю тему.
Спільний сон - навіщо?
Причини, через які батьки обирають спільний сон можуть бути дуже різними. Хтось вважає, що до певного віку це корисно і правильно, з точки зору встановлення прихильності. Для інших це зручно тимчасово, наприклад, поки тривають нічні годування грудьми. А хтось змушений спати разом з дитиною, тому, що по-іншому дитина не спить.
Спільний сон з немовлям дуже зручний для нього і його мами. За дев'ять місяців перебування в маминому животику немовля почувається не затишно самим у ліжку. Постійний контакт з мамою дає малюкові почуття захищеності та спокою. Та й мама, яка спить біля дитини, також більш спокійна, вона встигає виспатися, не витрачаючи цінні нічні години на часті вставання до плачучої дитини. Вона просто чує, коли малюк прокидається і відразу дає йому груди, при цьому може продовжувати спати далі. Дитина ж, наївшись, засинає і солодко сопе, відчуваючи поруч тепло мами. Навіть якщо жінка не годує грудьми, важко переоцінити значення цих контактів для формування тісного зв'язку з дитиною. Про користь спільного сну ми писали тут.
Якщо ж ви не плануєте спати поряд з немовлям з народження, то врахуйте, що трохи підрісши дитина може сама “попроситися” до вас в ліжко. Статистика показує, що діти, які в свої 5-6 років все ще сплять разом з батьками, найчастіше мали досвід окремого сну, і більше половини з них прийшло в батьківське ліжко після 1,5 років. Тобто, коли батьки не сплять з дитиною від народження, немає ніякої гарантії, що їм не доведеться цього робити після 1,5 років. Дитина починає "вередувати", відмовляється спати окремо, робить все можливе, аж до застосування маніпуляцій, щоб залишитися в ліжку батьків. Якщо батьки занадто принципові в цьому питанні, то вечірні "розборки" з дитиною можуть перерости в справжні баталії, що, звісно, матиме свої наслідки в майбутньому.
Коли починати?
Вважається, що оптимальним для переселення дитини у власне ліжко є вік близько трьох років: дитина вже пережила перші свої нічні страхи, наситилась підтримкою мами і тата, і в той же час він вже відчуває себе особистістю, людиною, що має власну індивідуальність і володіє певною власністю. Такою власністю і може стати окреме ліжко - її особистий куточок. Хоча і в цьому віці можуть виникнути проблеми. Одна з причин - батьки вже раніше пробували “відселити” дитину в окреме ліжко. Цей досвід запам'ятався, неприємні відчуття збереглися і дуже важко буває переконати дитину, що в цей раз все буде добре.
Взагалі, найкращим варіантом було б не підганяти чадо, не намагатися переселити його в власне ліжко, а дочекатися такого моменту, коли це захочеться зробити йому самому. Чим менше ви прикладатиме зусиль і більше показуватимете свою любов, тим швидше настане цей момент. Ну і нехай це станеться трохи пізніше, ніж в 3 роки, адже кожна дитина індивідуальна, і хтось із них більше, а хтось менше прив'язаний до батьків.
8 хитрощів м’якого “переселення”
Звичайно, не завжди вдається організувати все так, як вам хочеться і причин, коли переселити дитину потрібно до того, як вона сама захоче, теж може бути багато.
Якщо у вашій сім'ї намічається поповнення і спати з двома дітьми не має можливості, то готуйте старшу дитину заздалегідь. Крім того, не варто маленькій дитині казати, що її переселяють через братика\сестричку. Це може спровокувати хвилю ревнощів, з якими малюкам справитися дуже важко.
Переселення має бути поступовим. До нього мама теж має бути готова - сприйміть це не як розлучення з дитиною, а як спробу дати дитині нову навичку - спати самостійно. Адже дитина дуже тонко сприймає навіть приховані почуття мами.
-
Якщо у дитини до цього не було окремого ліжка, то спробуйте разом з дитиною вибрати таке, як їй подобається. Коли в домі з'являється нова річ - дитині зазвичай стає цікаво і вона сама виявляє бажання там поспати. Якщо ліжко є, то можна разом вибрати постіль, ковдру або ж “вдосконалити” його дизайн - розмалювати, вчепити цікаві речі.
-
Говоріть про те, якою великою/великим вона/він вже стали, а великі діти мають нові можливості. Зробіть з окремого ліжка “нагороду”, а не щось не приємне і неминуче.
-
Нехай в дитини буде іграшка для сну. Розкажіть про те, що ведмедику (зайчику, супермену…) вже тісно в ліжку батьків і він хоче окремо спати - тільки з своїм другом.
-
Використовуйте казкотерапію. В інтернеті можна знайти багато цікавих казочок від психологів. Але ви може і самі придумати, зробивши головними героями улюблені іграшки.
-
Введіть нові ритуали для сну. Нехай час вкладання трохи збільшиться, але там буде щось приємне для дитини. Головне, щоб це було спокійне заняття.
-
Якщо дитина боїться темряви - не закривайте двері поки не засне, купіть гарного дитячого нічника.
-
Дуже добре, якщо ви будете в кімнаті до того часу, поки дитина не засне. Багато обнімайте і цілуйте перед сном.
-
Можна організувати домашнє “Свято переселення”.
Зрештою, яка б не була ситуація, завжди потрібно прислухатися до дитини і до власних відчуттів. Тільки так ви зможете обрати оптимальну тактику - ту, що підійде саме вам і вашій дитині.