З появою новонародженого і жінка і чоловік отримують величезну дозу нових знань. Та часом вони, знання, якщо надходять із різних джерел - дуже суперечливі. Одна з проблем, з якою стикаються молоді батьки - зригування у малюка. Здавалося б усе гаразд, щойно малюк гарно поїв маминого молочка, а тут раптом його повертає! Одразу виникає питання - хвилюватися через проблеми з травленням чи це природний фізіологічний процес?

Що відбувається?

Перш за все треба зрозуміти, що собою являє процес зригування, як він відбувається і які можуть бути причини. Отож, зригування грудного молочка відбувається тому, що м’язи шлунка і нервова система, яка керує його роботою, у новонароджених і малюків ще не дуже добре розвинені. Часто під час годування з молоком малюк захоплює повітря, яке в шлунку опиняється нижче молока. Тоді тільки животик стиснеться - молоко повертається в стравохід. Або ж малюк дуже багато смоктав і не розрахував свої сили - животик з усім не впорався і відправив залишки назад. Багато новонароджених відригують по декілька разів на день і об’єм - близько столової ложки. Трапляється, що зригування відбувається “фонтанчиком” і воно значно більше - до 3 столових ложок. Зазвичай це якраз результат переїдання.

Вираховуємо “втрати”

Реакцію новоспечених батьків на немовлячі зригування уявити не складно - вони лякаються, що щось роблять не так, що дитинка хвора, а може знову голодна.  А кількість молочка, яке випустило немовля на пеленку чи одяг виглядає значно більше ніж є на справді, і, відповідно, лякає сильніше. Тому, щоб себе заспокоїти, хоч раз візьміть столову ложку води і вилийте її на тканину поруч з плямою від молока. Порівняйте їх. Якщо вони за своїми розмірами практично не відрізняються - значить вам варто заспокоїтися. Скоріше за все вашу дитину, на відміну від вас, зригування явно не турбують.

Якщо ж ви й далі переживаєте, що щось не так, тоді поспостерігайте за дитиною. Якщо поряд із зригуваннями дитина пісяє не менше 12 разів на добу, а на тиждень набирає не менше 150 грам - все гаразд. І вам і дитині ці зригування потрібно перерости.

Коли до лікаря

Звичайно, є випадки коли списувати на “переросте” не варто і не можна. Тому, на консультацію до лікаря потрібно йти, якщо:

- при такій кількості зригувань дитина пісяє менше 6 разів на день;

- навіть при частих годуваннях малюк худне або не набирає достатню для свого віку вагу (але дивитися потрібно норми для дітей на ГВ, ті, в більшості поліклінік орієнтовані на діток на штучному вигодовуванні);

- зригування справді дуже великі, точно більші за 3 столові ложки і відбуваються кілька разів на день;

- зригуване молочко не біле, а жовтувате чи зеленувате, з домішками жовчі;

- перед тим, як зригнути дитина плаче і кричить, видно, що її болить животик;

- під час годувань малюк постійно давиться молочком, відкашлюється, не може смоктати спокійно.

Про профілактику

Найчастіше причиною зригування стає не правильна техніка годування. Найкраще, якщо ви звернетеся на консультацію до фахівця по грудному вигодовуванню. Але якщо такої можливості не має, тоді перегляньте те, як ви годуєте дитину. Наприклад, якщо при годуванні нижня губа малюка підвернена всередину, а не назовні, як верхня - він активно втягує ротиком повітря. Як наслідок воно накопичується в його шлунку і після того як він наїсться, неодмінно відбудеться зригування. Якщо ви годуєте часто і дитина звикла їсти невеликими порціями, то його шлунок не може прийняти багато їжі. А коли таке відбувається, він, природно, “викидає” надлишки молока.

Що можна зробити для зменшення кількості зригувань? По-перше, спробуйте частіше прикладати малюка до грудей, тоді він буде наїдатися меншими порціями. Під час прикладання стежте, щоб губки немовляти щільним кільцем стискали сосок.

Дуже часто можна почути пораду від лікарів, а особливо бабусь -  після кожного годування тримати дитину вертикально, тоді повітрячко легше виходить. Як наслідок, дуже відповідальні мами перетворюють ГВ на “біг з перешкодами”. Особливо це відчувається вночі, адже й тоді потрібно “потримати вертикально”. Але, якщо ви прикладаєте дитину правильно, то повітрячка вона не наковтається. Якщо ж ви помітили, що під час годування малюк таки нахлебтався і повітря, то можете його поносити вертикально. Але не перетворюйте це на обов'язкову процедуру, яка приносить незручність вам чи дитині (вона заснула, а ви перевертаєте її сюди туди).

Якщо ж ваш малюк на штучному вигодовуванні, то намагайтеся його не перегодовувати, робіть перерви під час їжі на відрижки. Крім того, врахуйте, що отвір у соски має бути таким, щоб молоко через нього текло не надто сильно, але й не туго.

І на закінчення - пам’ятайте, що зригування - це те, що малюк переростає. Хтось до півроку, хтось до року. Але, в будь якому випадку, з часом їх ставатиме все менше і менше.